Церква Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (Домініканський костел) – пам’ятка сакральної архітектури, катедральний храм греко-католицької церкви у Тернополі, головний храм Тернопільсько-Зборівської єпархії. Збудована в 1749—1779 роках у стилі бароко (проект — Август Мощинський, розпис інтер’єру – Станіслав Строїнський, фрески бічних нефів — Ю. Хойницький, скульптура Фесінґер).

Історія храму
Перша назва — костел Св. Вінцентія Фереріюша. У 1772 в монастирі розмістили уста­нови циркулу (округу). Близько У 1820 р. монастир передали оо.єзуїтам, які перебува­ли у ньому до 1848 р. Деякі приміщен­ня займала гімназія. У 1903 р. до костелу повернулися домініканці. 1908­-1910 рр. костел реставровано під керівництвом архітектора Владислава Садловського: споруджено новий купол, відновлено старі фрески і до­мальовано нові (художник К.Політинський), встановлено новий орган та малі вівтарі, електрифікова­но. У квітні 1944 р. під час боїв за Тернопіль Домініканському костелу завдано значних руйнувань. Післявоєнна рестав­рація завершилась у 1957 році.
У 1978-1989 рр. розміщено Тернопільську картинну галерею. Від 1989 р. — Катедральний собор Непорочного Зачаття Пресвятої Бого­родиці УГКЦ (розпис центрального нефа виконав Георгій Журавський); у приміщеннях монастиря розташований Державний архів Тернопільської області.