Виставка Ліланда Беті «Плин»

У новій серії «Плин» Ліланд продовжує шукання — відходить від традиційних понять про мистецький твір як конструкцію з догматів і правил, продукт логічних розмислів.

Роботи Ліланда – своєрідний сплав скульптури та малюнку. Від першої тут робота з фактурою, створення об’єму, від малюнку – використання фарб, пропрацювання нюансів відтінків, гри кольору.

Скульптуру можна розглядати з різних точок, і таку багатоточковість сприйняття переніс у ці твори — працюю над ними на підлозі, тож ходжу навколо них, розглядаю з різних сторін – всі вони рівноправними. І, коли вони лежать на підлозі, — це їхнє природне положення.

Якщо відносити їх до певної категорії, то це абстрактні пласкі скульптури. Ці роботи почалися із замислу дереворізів. Але після того, як зробив кілька робіт, мені більше сподобався власне процес вирізання на дерев’яній плиті: те, як різне заглиблення у неї дає різний колір, як з’являється фактура, як оголюється текстура дерева (це, зрештою, те, що я люблю у скульптурі). І я почав працювати у цьому напрямку.

Спочатку це були досить ілюстративні твори, які ставали все більш і більш абстрактними. Я фокусувався на моменті творення — робота з деревом це своєрідна медитація. Я повністю віддавався процесу — ігнорував форму, композицію, не планував роботу наперед (зрештою, я працюю без ескізів уже багато років — вони мені не подобаються). Я припинив шукати щось логічним шляхом (і ці пошуки свободи тривали досить довго — це тільки звучить просто – всі ці судження, уявлення, думання про форму, логіку, тримають тебе). Над цією серією я працював близько п’яти місяців.